1. ПРОБЛЕМА НАСТУПНОСТІ ДОШКІЛЬНОЇ І ПОЧАТКОВОЇ ЛАНОК ОСВІТИ

1.     ПРОБЛЕМА НАСТУПНОСТІ ДОШКІЛЬНОЇ І ПОЧАТКОВОЇ ЛАНОК ОСВІТИ
 
          Дошкільне дитинство – це особливий і самодостатній період розвитку у житті кожної людини, під час якого вона набуває певного досвіду і готується до зміни соціального статусу. І лише від дорослих залежить, щоб ця зміна відбулася природно і безболісно. 
Найвідповідальніший і найбільш хвилюючий етап у житті дитини - шести річки – перехід із дошкільного навчального закладу до початкової школи. Зазвичай цей період пов'язаний не лише з набуттям дитиною нового статусу, відкриттям у собі нових можливостей, а й із труднощами, які виникають у неї при входженні у нове соціальне середовище, зміною провідного виду діяльності.
 В умовах сучасних реалій, які склалися в Україні, у реалізації нових навчально-виховних завдань освіти початкова школа покликана стати фундаментом, на якому будується засвоєння системи наукових понять. Вона є першим етапом у розвитку інтелектуальних можливостей, формуванні творчих здібностей, самостійності учнів у навчанні, у спрямуванні їхньої навчальної діяльності.  Виховання і навчання на першому ступені школи тісно взаємозв'язані і зорієнтовані на те, щоб формувати в учня бажання й уміння вчитися, задовольняти безпосередні інтереси до пізнання навколишнього світу й самого себе, разом із сім'єю навчити гуманно й етично поводитися з людьми.
          Ставлення дитини до навчання формується задовго до того, як вона переступить шкільний поріг. Власне, забезпечення наступності і перспективності – це процес, у якому задіяні і дошкільний заклад, і школа.  Так, на дошкільному рівні освіти ми прагнемо зберегти самоцінність дошкільного дитинства і формувати особистісні якості дітей, які є основою успішного шкільного навчання. Школа ж, як наступник дошкільної освіти, починає не з «нуля», а продовжує розвивати потенціал дітей, розкритий ще у дошкульному віці. Такий підхід дає змогу визначити освіту як єдину систему на всіх етапах навчання.
          Національна доктрина розвитку освіти в Україні як один із пріоритетних напрямків розвитку освіти визначає забезпечення наступності і безперервності освіти. Дотримання принципу наступності значно полегшує адаптацію дитини до виконання нової ролі – школяра. В.О.Сухомлинський вказував, що «школа не повинна вносити різкий перелом у життя дітей. Нехай, ставши учнем, дитина продовжує робити сьогодні те, що вона робила вчора. Нехай нове з’являється в її житті поступово і не приголомшує зливою вражень».  Одним із основних принципів навчання у початковій школі є принцип наступності і перспективності. Його реалізація потребує насамперед якнайточнішого врахування вихідного рівня готовності дітей не лише «на стиках» освітніх ланок, а й у межах кожного етапу.
Що ж розуміють під поняттям наступності у роботі дошкільної і початкової ланки школи?
         Під поняттям наступності у роботі дошкільної і початкової ланки системи освіти розуміють таку систему роботи, яка спрямована на підготовку дитини до умов шкільного навчання та врахування того рівня її розвитку, з яким вона прийшла до школи, опора на нього.
А. Богуш вважає, що наступність - це обізнаність вчителів початкової школи  з програмами і методиками навчання і виховання дітей в дошкільному навчальному закладі освіти, результатами розвиненості, навченості й вихованості дітей за всіма розділами програми і врахування їх у подальшій роботі початкової школи. Перспективність - це погляд знизу вгору, це обізнаність педагогів дошкільної ланки освіти з програмами і технологіями навчання і виховання учнів початкової школи, це той показник, який дає змогу визначити адекватні віку орієнтовні показники засвоєння дошкільниками знань, умінь і навичок, рівень розвиненості і вихованості дитини.
          Яким же чином реалізовано принцип наступності і перспективності між першим, дошкільним дитинством, і другим - навчанням дітей у початковій школі?
Чому проблема на­ступності знову і знову обговорюється на різних рівнях?
Чому не зникають претензії з боку школи на адресу дошкільних закладів, а з боку працівників дитячих садків — до вчителя по­чаткової школи?
           Ми зрозуміли, що головна причина такого становища в то­му, що вона розв'язувалась «співпрацюючими» пара­лельно. Дошкільна ланка і початкова ланка школи були двома розмежованими сторонами, і кожна сто­рона розв'язувала свої проблеми самостійно. Аналізуючи  стан розв'язання цієї проблеми, надійшли до висновку,  що найменше взаємодія між дошкільними працівниками і вчителями молодшої школи спостерігається в цілях навчання.
           Тому на сьогоднішній день  працівників дошкільних закладів і початко­вої школи хвилюють питання не стільки чого вчити і навіщо вчити, а скіль­ки як вчити?
         Зміст дошкільної та початкової ланок освіти знаходить своє відображення у державних стандартах і програмах відповідних галузей. Зокрема оновлений зміст дошкільної освіти відтворено у Базовому компоненті дошкільної освіти України, який містить норми і положення, що визначають орієнтовні вимоги до рівня розвиненості, вихованості та навченості дитини дошкільного віку, а також умови, за яких вони можуть бути досягнуті. Відповідно до головних засад цього документа, сутність сучасної дошкільної освіти має полягати  у забезпеченні  якісного всебічного і повноцінного розвитку дитини перших шести років.  Однією із головних умов оптимізації освітнього процесу  в Базовому компоненті визначається забезпечення наступності в діяльності дошкільної та початкової шкільної ланок освіти щодо реалізації особистісно орієнтованої моделі виховання і навчання.  Усі основні положення Базового компонента реалізуються через Програму розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт», що містить у собі той необхідний фундамент, передбачає гармонійний та всебічний розвиток дошкільника, формування його особистості, створення в умовах дошкільного навчального закладу розвивального життєвого простору, сприятливого для закладання основ його життєвої компетентності дитини, формування шкільної зрілості тощо.         Зміст початкової шкільної освіти викладено в Державному стандарті початкової загальної освіти, розробленому відповідно до пізнавальних можливостей дітей молодшого шкільного віку.  Він передбачає всебічний розвиток та виховання особистості через формування в учнів бажання і вміння вчитися, повноцінних мовленнєвих, читацьких, обчислювальних умінь і навичок, основ здорового способу життя.  Його складником виступає Базовий навчальний план, що дає цілісне уявлення про зміст і структуру початкового рівня освіти. Відповідно до чинного стандарту складаються програми для початкової школи, в яких зазначається зміст навчального матеріалу та державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Зміст усіх освітніх галузей початкової школи реалізується через окремі навчальні предмети:   «Українська мова», «Читання», «Математика», «Основи здоров’я», «Фізична культура», «Трудове навчання», «Я і Україна», «Музика», «Образотворче мистецтво», «Англійська мова».  У Державному стандарті  початкової загальної освіти та Базовому компоненті дошкільної освіти України багато спільного, зокрема, посилено роль розвивальних завдань дошкільної й початкової ланок освіти.  Вони покликані забезпечити поетапне становлення дитячої особистості, її фізичний, пізнавальний, соціальний, естетичний розвиток, набуття нею певного практичного досвіду, необхідного для використання у майбутньому.
З огляду на це забезпечення наступності та перспективності змісту освіти у ракурсі дошкільної ланки полягає у формуванні готовності дітей старшого дошкільного віку до систематичного  навчання і шкільного життя.  За даними психолого-педагогічної науки, успішне навчання в школі можливе лише за умови, що на момент вступу у дитини 6-річного віку сформовані  такі компоненти готовності:

1)    Фізична (загальний стан здоров’я, відповідність  антропометричних  параметрів розвитку організму  вікові дитини, оптимальний рівень рухової активності, достатній розвиток дрібної моторики);

2)    Мотиваційна (наявність у дитини прагнення до навчання, бажання бути школярем та отримувати нові знання, достатньо високого рівня розвитку пізнавальної діяльності та адекватного сприйняття нових соціальних умов тощо);

3)    Комунікативно-мовленнєва (сформованість необхідного мінімуму комунікативних здібностей, наявність достатнього рівня розвитку фонематичного слуху, правильної звуковимови і літературного мовлення, багатого словникового запасу тощо);

4)    Емоційно-вольова (здатність дитини регулювати свою поведінку в різних ситуаціях спілкування і спільної навчальної діяльності, давати адекватну самооцінку власним діям, довільність психічних процесів, початкова сформованість таких базових якостей особистості, як самостійність, дисциплінованість, відповідальність тощо);

5)    Інтелектуальна (загальна обізнаність дитини про навколишній світ та світ власного «Я», наявність достатнього рівня розвитку пізнавальної діяльності,  окремих пізнавальних психічних процесів: памяті, сприймання, мислення, уяви, уваги, - логічних операцій: узагальнення, порівняння, класифікація, серіація тощо, - володіння спеціальними вміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання у школі);

6)    Соціально-моральна (формування перших етичних інстанцій, уміння спілкуватися з однолітками й дорослими, засвоєння соціальних норм поведінки).

2.ОСОБЛИВОСТІ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ДОШКІЛЬНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

          Побудова освітнього процесу дошкільного навчального закладу передбачає залучення дітей до різних видів діяльності, де б вони  мали змогу проявляти свою активність. У життєдіяльності старшого дошкільника провідною є ігрова діяльність, значне місце посідають продуктивна (образотворча, конструктивна) і трудова. На основі цих звичних для дітей видів  виникає така необхідна для реалізації наступності між дошкільною і початковою ланками освіти  - навчально-пізнавальна діяльність. ЇЇ першооснови зароджуються в середині гри. Дитина починає навчатися,  граючи; становиться до навчання  як до гри з відповідними правилами. Оволодіваючи ними старший дошкільник непомітно для себе опановує  елементарні навчальні дії, в нього виникає бажання та вміння вчитися.  У період дошкільного дитинства закладаються основи власне навчально-пізнавальної діяльності, яка стане провідною у подальшому житті. Під час навчання діти переживають  радість відкриття, подив від нового, оволодівають способами пізнання, а головне – накопичують перший досвід навчальної діяльності, необхідний для безболісного входження  у шкільне життя, подальшого успішного навчання у школі, зміни соціального статусу з вихованця на учня, школяра. Однак у жодному разі не можна перетворювати навчально-пізнавальну діяльність старшого дошкільника на шкільне поурочне навчання.    

          Виходячи з основних засад дошкільної освіти  сьогодення, що відображені в таких документах, як Закон «Про дошкільну освіту», Базовий компонент дошкільної освіти України, Програма виховання і навчання дітей від двох до шести років «Дитина», Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт», основними формами організованої навчально-пізнавальної діяльності у дошкільному навчальному закладі є:

·        Заняття різних видів;
·        Гурткова робота;
·        Індивідуальна робота у повсякденні;
·        Організовані дидактичні ігри;
·        Екскурсії  у природне і соціальне довкілля;
·        Спостереження;
·        Елементарні досліди;
·        Пошукові ситуації тощо.
          При чому всі ці форми мають вирізнятися мобільністю, динамічністю, гнучкістю, щоб оперативно змінитися, перебудуватися у ході конкретних обставин задля особистісного розвитку дитини.
2.1. Створення умов для повноцінного фізичного розвитку в дошкільному навчальному закладі

          Сучасні діти відчувають «руховий дефіцит», затримується віковий розвиток швидкості, спритності, координації рухів, витривалості, гнучкості та сили. Діти мають зайву вагу, порушення постави, внаслідок чого візуально у них спостерігається незграбність, мішкуватість, жестикуляція і міміка млява, при ходьбі волочать за собою ноги, відчувається скутість, невпевненість, голова опущена, немає гордості у постави. Тому педагоги дошкільного закладу прийшли до висновку, що багато дітей потребують особливих технологій фізичного розвитку, у яких має бути враховано весь комплекс соматичних, фізичних та інтелектуальних проблем. Ці технології повинні в першу чергу сприяти корекції не тільки психомоторному, але і мовному, емоційному і загальному психічному розвитку.

         Одним із шляхів вирішення цієї проблеми у нашому дошкільному закладі є цілеспрямоване використання в процесі фізичного виховання дошкільнят відомих фізкультурно-оздоровчих методик та інноваційних технологій, адаптованих до вікових особливостей дітей.

         Тому вихователі дошкільного навчального закладу в своїй роботі щодо розвитку фізичних якостей використовують авторську технологію Ж.Є. Фирилевой «СА-ФІ-ДАНСЕ» танцювально-ігрової гімнастики. Дана технологія спрямована на удосконалення психомоторних і творчих здібностей дошкільнят, формування рухово-емоційної сфери дітей. Основною метою програми є сприяння всебічному розвитку особистості дошкільника засобами танцювально-ігрової гімнастики. Навчання за цією програмою створює необхідний руховий режим, позитивний психологічний настрій, хороший рівень знань. Все це сприяє зміцненню здоров'я дитини, її фізичному та розумовому розвитку.

          Робота по формуванню уявлення і навичок здорового образа життя реалізується через усі види діяльності дітей і дитячому саду. З урахуванням цього була розроблена модель організації фізкультурно-оздоровчої роботи у дитячому саду.

Вихователі дошкільного закладу поставили таке питання:  як же зробити фізкультурне заняття радісною подією і потребою в режимі дня дошкільника? І  знайшли вихід, з'єднавши позитивні якості традиційної програми і впровадження технологій Ж.Є. Фирилевой «СА-фі-дансе», авторської програми Н.Н.Ефименко «Театр фізичного розвитку», Н.А.Фомина «Сюжетно-рольова ритмічна гімнастика». З цією метою була розроблена система використання технології «СА-фі-дансе» на заняттях з фізичної культури. Ця система заснована на підвищенні інтересу до фізичної культури і спорту за рахунок введення захоплюючих форм роботи у всіх частинах занять, таких як:

·         Танцювально-ритмічна гімнастика
·         Ігрогимнастика
·         Ігротанец
·         Ігровий самомасаж
·         Пальчикова гімнастика
Цей розділ служить для розвитку дрібної моторики і координації рухів рук. Вправи, перетворюючи навчальний процес на цікаву гру, не тільки збагачують внутрішній світ дитини, але і позитивно впливають на поліпшення пам'яті, мислення, розвивають фантазію.
·         Музично-рухливі ігри
·         Креативна гімнастика
Передбачає цілеспрямовану роботу по застосуванню нестандартних вправ, спеціальних завдань, творчих ігор, спрямованих на розвиток фантазії, творчої ініціативи. Завдяки цій формі роботи створюються сприятливі можливості для розвитку здібності дітей, їх пізнавальної активності, мислення, вільного самовираження і розкутості. У неї входять музично-творчі ігри, спеціальні завдання.
·         Игропластика
·         Ігровий стретчинг
Вправи стретчинга носять імітаційних характер і виконуються в процесі сюжетно-рольової гри, що складаються з взаємопов'язаних ігровий ситуацій, завдань, вправ. Підібраних таким чином, щоб сприяти вирішенню оздоровчих та розвиваючих завдань. З наслідування образу починається пізнання дитиною техніки спортивних рухів і танцювальних вправ, ігор, театралізованої діяльності і т.д. Образно-наслідувальні рухи розвивають творчу, рухову діяльність, творче мислення, рухову пам'ять, швидкість реакції, орієнтування в русі і просторі, увагу.
·         Ігри-подорожі.
На фізкультурних заняттях, які проводяться під музичний супровід, використовую барвисті малюнки, світлові і колірні ефекти, що підкреслюють сутність виконуваних вправ і викликають емоційний підйом. Все це сприяє гармонійному розвитку особистості.
На заняттях виховується почуття колективізму, інтенсивно формується рухове уява - основа творчої, осмисленої моторики.
Фізкультурні заняття, ранкова гімнастика проводяться через різноманітні форми: на танцювальному та літературному матеріалі, у формі рухливих ігор та оздоровчому бігу, що дозволяє більш ефективно реалізувати рухову активність дошкільнят, підвищити рівень їх фізичного та емоційного розвитку. Фізкультурні заняття мають різну спрямованість: формують потребу в русі, розвивають  рухові здібності і самостійність.
Впроваджуючи в роботу комплексне поєднання програм і технологій в системі занять фізичною культурою, ми прийшли до висновку, що
1)    У дітей підвищується інтерес до таких занять;
2)    Збільшується рівень їх фізичної підготовленості, розвиток фізичних якостей: м'язової сили, спритності, витривалості, гнучкості;
3)    Розвиваються психічні якості: увага, пам'ять, уява, розумові здібності;
4)    Здійснюється  виховання моральних якостей, комунікабельності;
5)    Укріплюється  кістково-м'язова системи, підвищення функціональної діяльності органів і систем організму;
6)    Створення  умов для позитивного психоемоційного стану дітей сприятливо позначається на здоров'ї кожної дитини.
Показники фізичного розвитку дитини:
·        дотримується норм особистої гігієни;
·        розуміє необхідність загартовування, із задоволенням бере участь у загартувальних процедурах;
·        має потребу в активній руховій діяльності;
·        виявляє інтерес до результатів рухової діяльності; отримує фізичне та естетичне задоволення від чіткого виконання рухових дій;
·        дотримується певних інтервалів під час руху в різних шикуваннях, добре орієнтується у просторі;
·        тримає рівновагу, стежить за положенням власного тіла під час виконання різноманітних вправ;
·        ходить вільними, тримаючись прямо, природно рухає руками;
бігає легко, ритмічно з різною швидкістю, поєднує біг з подоланням перешкод;
·        володіє різними видами ходьби та бігу;
·        впевнено стрибає з місця, відштовхуючись обома ногами й змахуючи руками, м’яко приземлюється;
·        лазить по гімнастичній стінці (драбині) перемінним способом, не пропускаючи щаблів; володіє лазінням по канату довільним способом;
·         успішно пролізає в обруч прямо, лівим та правим боком; підлізає під дугу;
·        підкидає і ловить м'яч, відбиває його від підлоги, поєднує змах з енергійним кидком предмета;
·        знає та дотримується правил під час рухливих ігор;
·        катається на велосипеді, санчатах; ходить на лижах; знає спрощенні правила ігор спортивного характеру (бадмінтон, городки, футбол, хокей, баскетбол, боулінг);
·        знає та дотримується правил безпечного перебування вдома, на вулиці, в природних умовах тощо;
·        має уявлення про основні правила поведінки в екстремальних ситуаціях.
2.2.         Забезпечення достатнього рівня розвитку пізнавальної сфери
         Очевидно, що джерелом пізнавального розвитку дитини є навколишній світ і соціальний досвід у їх нерозривній єдності.  Дитина у процесі життєдіяльності засвоює соціальний досвід, набуває знань, умінь та навичок. Результатом освітньо-виховної роботи в дошкільному навчальному закладі є сформованість компетентності дитини, що проявляється в різних видах діяльності, тобто коли вона «знає, обізнана, розуміє, вміє, усвідомлює, здатна, дотримується, застосовує, проявляє ставлення, оцінює».
   Якісний розвиток усіх психологічних досягнень дитини, що позначається комплексним визнанням дошкільна зрілість, передбачає здатність дитини проявляти особистісну активність у всіх специфічно дитячих видах діяльності – ігровій, пізнавальній, художньо-образній (малюванні, ліпленні, аплікуванні, конструюванні, співах, слуханні музики, хореографічних рухах, танцях, інсценізаціях) – як на  репродуктивному, так і на творчому рівнях. Компетентність дошкільника в пізнавальній діяльності засвідчується його здатністю розмірковувати, аналізувати, порівнювати, робити певні узагальнення, обчислювати, класифікувати, упорядковувати висловлювання, висувати елементарні гіпотези на основі власного набутого пізнавального досвіду.
Організована навчально-пізнавальна діяльність  у дошкільному закладі є складовою освітнього процесу. Чому цей вид діяльності потребує спеціальної уваги педагога? Саме тому, що у період дошкільного дитинства закладаються основи власне навчально-пізнавальної діяльності, яка стане провідною у подальшому шкільному житті. Включаючись у таку діяльність, діти переживають радість відкриттів, подив від нового, оволодівають способами пізнання, дій, а головне – накопичують перший досвід навчальної діяльності, необхідний для безболісного входження у шкільне життя, подальшого успішного навчання у школі, зміни соціального статусу, опанування нової соціальної ролі – школяра, ділових та особистісних взаємин  у системах  «учень - учитель», «учень - учень».
Організоване навчання дошкільників  має великі потенційні можливості для розвитку довільності психічних процесів і поведінки. Діти навчаються:
·        концентрувати увагу на предметах навчання;
·        свідомо виконувати установку педагога на сприймання, запам’ятовування і відтворення інформації;
·        стримувати емоції, ситуативні бажання;
·        контролювати і оцінювати свою діяльність.
Завдяки створюваним педагогічним умовам і продуманим педагогічним впливам навчальна діяльність сприяє започаткуванню базових якостей особистості дитини, зокрема таких, як:
·        організованість;
·        відповідальність;
·        працелюбність;
·        самовладання;
·        спостережливість;
·        креативність.
         Виховний потенціал занять реалізується шляхом підбору змісту навчання, методів, прийомів і засобів його подачі, способів взаємодії дітей між собою та з педагогом.  Сучасне заняття у дошкільному закладі через подачу нової інформації, формування знань, умінь, навичок закладає основу ціннісних, моральних орієнтирів для скеровування дитячої особистості у світі природи, речей, мистецтва, людей, стосунків, емоцій, людських станів, настроїв тощо.
В дошкільному закладі ми навмисне уникаємо визначення «розклад занять», щоб не ототожнювати організоване навчання дошкільників із регламентованим поурочним шкільним навчанням. На відміну від сталого і, в цілому, непорушного розкладу уроків у школі, розподіл занять у дошкільному закладі  мобільний, динамічний, гнучкий, який можна оперативно змінити, відкоригувати безпосередньо у ході освітнього процесу. Але слід пам’ятати: будь-яка ситуативна зміна освітнього процесу педагогом потребує його високої майстерності, і варіанти таких змін мають бути підготовлені заздалегідь.
Спираючись на здобутки класичної вітчизняної педагогіки та розробки сучасних науковців,   знаних теоретиків дошкільної освіти Наталії Гавриш, Катерини Крутій, Тамари Поніманської, Світлани Якименко, враховуючи специфіку структурування змісту Програми розвитку  дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт» ми класифікуємо види занять  у якій відбиваються лінії розвитку. Найважливіший критерій розподілу занять – спрямованість їхнього змісту:
За змістовим напрямом освітньої роботи:
·        фізичного розвитку (фізична культура);
·        пізнавального розвитку (у світі природи, у світі предметів, у світі людей, логіко-математичний розвиток);
·        мовленнєвого розвитку, зокрема з навчання елементів грамоти;
·        художньо-естетичного розвитку (образотворча та музична діяльність).
За дидактичними цілями:
·        на повідомлення нової інформації, формування нових знань і умінь;
·        на закріплення знань і раніше отриманих умінь, систематизацію накопиченого досвіду;
·        змішані – заняття, що поєднують повідомлення нових знань, формування нових умінь із повторенням, закріпленням, систематизацією і застосуванням набутих знань, умінь, навичок;
·        підсумково-контрольні заняття, які проводяться періодично в кінці кварталу.
За способом організації дітей:
·        фронтальні;
·        під групові;
·        індивідуально-підгрупові;
·        індивідуальні.
За специфікою поєднання і використання методів, прийомів, засобів навчання:
·        комбіновані;
·        ігрові;
·        сюжетно-ігрові;
·        домінантні.
Різноманітність видів занять з дошкільниками дає змогу постійно урізноманітнювати проведення цієї форми організованого навчання, зробити систему занять різноплановою, не шаблонізованою, відмінно від шкільних уроків.
Показники загальнопізнавального розвитку дитини:
·        має знання про природне довкілля тієї місцевості , де проживає:
розпізнає 3-5 (і більше) видів дерев, кущів, трав’янистих рослин, грибів;
·        кімнатних рослин; ягід, овочів, фруктів; лікарських рослин);
·        знає назву, будову рослин, умови і місце зростання, розуміє їх значення у природі та у житті людини;
·        розпізнає тварин своєї місцевості: домашніх, перелітних і зимуючих птахів, диких звірів, домашніх тварин, безхребетних (черви, молюски, раки, павуки, комахи), прісноводних та акваріумних риб, земноводних, плазунів. Знає назву, будову і спосіб їхнього життя, цікаві особливості поведінки, їх значення у природі та у житті людини;
·        знає властивості повітря, води, ґрунту, може пояснити їх значення у природі та у житті людини;
·        знає, які види водойм (річки, озера, моря) є у місцевості, де проживає, їх назву, значення у природі та у житті людини; володіє елементарними правилами природокористування, безпечної поведінки тощо;
·        має знання про явища природи;
·        знає пори року та їх послідовність, може розповісти про їхні характерні ознаки; про відповідні сезонні зміни в природі, житті тваринного світу та діяльності людини;
·        знає представників тваринного та рослинного світу інших країн;
·        орієнтується на глобусі, карті, розрізняє водний простір (океани) і сушу (материки);
·        має елементарні уявлення про Космос: компоненти видимого космосу (місяць, зорі, Сонце), невидимого (деякі планети, комети, сузір’я). Ознайомлений з засобами дослідження Космосу людиною (телескопи, станції, космічні кораблі) та назвами професій (космонавти, астронавти, астрономи);
·        класифікує предмети найближчого оточення (посуд, одяг, взуття, меблі, іграшки, побутова техніка, продукти харчування тощо), знає їх назву, функціональне призначення/значення та способи дії/використання; називає різних види транспорту, споруд, розрізняє різні види житла;
·        має знання про способи виробництва предметів побуту (старовинні, сучасні, рукотворні, промислові предмети) та знає з якої сировини/ матеріалів вони виготовлені (дерево, глина, скло, метал, папір, тканина, шкіра, пластик, хутро тощо);
·        має уявлення про соціальні середовища (сім’я, родина, рід, дошкільний навчальний заклад, школа, місто, село, країна);
·        розуміє поняття: рідні, близькі, знайомі, чужі; молодші, однолітки, старші, дорослі, старі; володіє культурою стосунків з різними категоріями людей;
·        знає назву міста/ села, країни, в якій мешкає, та столиці; називає державні символи (герб, гімн, прапор);
·        розповідає про сімейні свята, бере активну участь у їх підготовці, дотримується сімейних традицій;
·        має уявлення про інші нації та народи, знає назви 2-3 країн. Прихильно ставиться до людей інших національностей. Проявляє миролюбність, інтерес до несхожого, до спільних інтересів;
·        володіє найбільш доступними та необхідними для розвитку соціального досвіду видами праці. Виявляє інтерес до різних професій дорослих.
Показники логіко-математичного розвитку:
·        вміє лічити в межах першого десятка різними способами (лічба кількісна, порядкова, у прямому та зворотному напрямках, лічба від заданого числа);
·        знає цифри у межах 0 – 9, утворює числа 1 -10 з одиниць та з двох менших чисел. Встановлює числову рівність, нерівність, визначає відношення «на скільки більше?», «на скільки менше?», «порівну», «стільки ж»;
·        розв’язує прості арифметичні та логічні задачі і приклади, виконує дії додавання і віднімання, використовує знаки плюс (+), мінус (-), дорівнює (=), вміє їх записувати;
·        користується початковими логічними прийомами, висловлюється за допомогою зв'язок «і», «чи», «якщо, то», «ні»;
·        порівнює предмети за висотою, вагою, шириною, довжиною, товщиною, загальною величиною, здійснює класифікацію за цими ознаками.
·        володіє знаннями про основні одиниці вимірювання різних величин: довжини (см, м), маси (кг), об’єму (л); має навички вимірювання за допомогою умовної мірки;
·        розпізнає геометричні фігури, знає їх назву, властивості (площинні: круг, овал, трикутник, квадрат, прямокутник, багатокутник, об’ємні: куля, куб, циліндр, конус); знаходить подібні форми у навколишніх предметах, малює /складає предмети з різних геометричних фігур або визначає фігури у заданому малюнку, візерунку тощо;
·        орієнтується у розташуванні предметів у просторі (вгорі, внизу, ліворуч, праворуч, попереду, позаду, посередині тощо), визначає відстань, використовуючи поняття: далеко – близько, поруч – далі. Вміє визначати розташування предметів відносно себе і будь-якого предмета, розміщувати предмети на площині (на столі, в зошиті);
·        диференціює та правильно вживає часові поняття: сьогодні, завтра, вчора, зараз, згодом, раніше, пізніше;
·        володіє знаннями про одиниці часу та їх складові: хвилина, година, доба (частини доби – ранок, день, вечір, ніч), тиждень (назви днів тижня та їх послідовність), місяць (назви 12 місяців та їх послідовність), рік (пори року – весна, літо, осінь, зима);
·        орієнтується у часі за допомогою годинника (в межах півгодини за циферблатом) та календаря, вміє ними користуватися;
·        використовує логіко-математичні уміння в повсякденному житті:
вміє набрати номер телефону служб порятунку;
·        вміє користуватися пультом телевізора/аудіо – відеотехніки;
·        має елементарні навички роботи з комп’ютером;
·        знає свій вік, вік тата, мами та інших членів родини, знає дату народження, адресу та номер квартири.
Вихователями дошкільного навчального закладу розроблено вправи, які сприятимуть розвитку пізнавальних процесів дошкільнят. Вони пропонуються батькам для успішної підготовки дитини до школи.

 

Нравится