Комунальний заклад дошкільної освіти (ясла-садок) компенсуючого типу № 386 Дніпровської міської ради

 









МОНІТОРИНГ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Моніторинг якості освіти

 

Пріоритетним напрямом діяльності ЗДО є спрямування освітнього процесу на реалізацію Базового компонента дошкільної освіти та чинних освітніх програм. Актуальними є питання, пов’язані з організацією системи моніторингу якості дошкільної освіти, зокрема розвитку життєвої компетентності дошкільників з особливими освітніми потребами.

Немає механізму, який відображав би цілісну систему переведення базових теоретичних позицій щодо діагностування життєвої компетентності дошкільників у конкретну процедуру їх реалізації в межах методичної роботи ЗДО.

Моніторинг – це комплекс заходів зі спостереження, які забезпечують системний довготривалий контроль за станом та тенденціями розвитку кожної дитини. Він є необхідною складовою діяльності педагога. завдяки моніторингу педагог може з’ясувати, чи у правильному напрямі він здійснює освітній процес, вчасно внести потрібні корективи, отримати інформацію про реальний стан та тенденції змін об’єкта діагностування для корекції педагогічного процесу.

 

Завдання моніторингового дослідження:

 

  1. Виявити якість практичної реалізації завдань Базового компоненту дошкільної освіти та отримати об’єктивну інформацію.
  2. Дослідити рівень засвоєння програмового матеріалу дошкільниками відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти та освітніх програм ЗДО.
  3. Провести порівняльний аналіз відповідності фактичних результатів освітньої діяльності при кінцевій меті – вимогам Державних стандартів дошкільної освіти.
  4. Визначити чинники які сприяють покращенню виконання освітніх програм в ЗДО.
  5. Надати рекомендації педагогам і батькам дошкільників стосовно визначення шляхів покращення якості дошкільної освіти, спираючись на результати моніторингу.

 

Загальними ознаками моніторингу є:

 

  1. Наявність завдань педагогічного оцінювання стану об’єкту діагностики.
  2. Системність і повторюваність моніторингу як виду педагогічної діяльності, що здійснюють у типових ситуаціях на певних етапах освітнього процесу.
  3. Використання методик спеціально адаптованих до конкретних ситуацій і умов.

 

Суб’єктами освітнього процесу є діти.

Об’єктами моніторингу є:

  • інформація про учасників освітнього процесу;
  • навчально-методичне, матеріально-технічне, нормативно-правове забезпечення освітнього процесу;
  • результати освітнього процесу (навчально-пізнавальної, творчої, ігрової діяльності, тощо).

 

В умовах повномасштабного вторгнення РФ відбулися суттєві зміни в організації освітнього процесу ЗДО. Зважаючи на безпекову ситуацію ми забезпечуємо організацію освітнього процесу з використанням дистанційних технологій навчання. Для проведення моніторингового дослідження активно долучаються батьки вихованців. Для цього педагогічними працівниками розроблені опитувальні листи за освітніми напрямами інваріативного складника Базового компоненту дошкільної освіти (Державного стандарту дошкільної освіти). Під час дистанційного навчання саме батьки стали посередниками формування ключових компетентностей дітей. Тому їх допомога в проведенні моніторингу якості формування компетентностей дошкільників під час здобутя дошкільної освіти досить важлива для педагогів.

 

Моніторинг основних компетенцій дітей дошкільного віку

 

Освітня лінія «Мовлення дитини»

  1. Стан мовлення у вашої дитини
  1. Мова відсутня
  2. В мові присутнє звуковіноаслідування (звуки, склади, окремі слова)
  3. Спілкується простою фразою
  4. Вільна мова спілкування
  1. Правильно й чітко вимовляє приголосні звуки (свистячі «С», «З», «Ц»;

шиплячі «Ш», «Ж», «Ч», «Щ»; сонорні «Л», «Р»)

  1. Не вимовляє
  2. Вимовляє свистячі
  3. Вимовляє свистячі та шиплячі звуки
  4. Вимовляє чітко основні групи звуків

Рекомендація. Дитині рекомендовано повторити за дорослим чистомовки. Тексти чистомовок за посиланням http://pivdenne-irc.pp.ua/chystomovky-na-usi-grupy-zvukiv/

  1. Уживає узагальнювальні слова (овочі, фрукти, іграшки, одяг, посуд тощо)
  1. Не узагальнює
  2. Узагальнює частково
  3. Узагальнює, але плутає
  4. Правильно та самостійно узагальнює слова
  1. Уміє будувати діалог в уявних сюжетних ситуаціях.
  1. Не бере участі у грі
  2. Потребує постійного спонукання до дій, відповідей
  3. Завдання виконує не впевнено, але до гри долучається
  4. Грає з задоволенням, відповідає на запитання охоче

Рекомендація. Пограти з дитиною у сюжетно-рольову гру «Лікарню», «Магазин», «Перукарня» тощо.

  1. Чи може ваша дитина переказати незнайоме оповідання (казка, твору тощо)
  1. Не розуміє текст оповідання
  2. Переказує шляхом перерахування дійових осіб
  3. Переказує за допомогою навідних питань
  4. Переказує самостійно

Освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»

  1. Чи знає та називає основні кольори та відтінки ваша дитина?
  1. Знає, але плутає
  2. Знає основні кольори (червоний, синій, зелений, жовтий)
  3. Знає та називає (червоний, синій, зелений, жовтий, + чорний, білий)
  4. Знає кольори та їх відтінки
  1. Розрізняє та називає геометричні фігури
  1. Знає, але плутає
  2. Знає основні (квадрат, круг, трикутник)
  3. Знає основні (квадрат, круг, трикутник + прямокутник)
  4. Знає основні (квадрат, круг, трикутник, прямокутник + ромб, овал)
  1. Ваша дитина вміє рахувати?
  1. Не рахує
  2. Рахує, але плутає порядок
  3. Рахує від 1до 5
  4. Рахує від 1 до 10
  1. Помічає та розрізняє розташування предметів відносно свого тіла (вгорі – там, де голова; внизу – там де тіло)
  1. Не розрізняє частини тіла
  2. Не може самостійно виконати завдання
  3. Виконує завдання після допомоги дорослого
  4. Правильно визначає просторові відношення та напрямок руху
  1. Чи має  ваша дитина уявлення про пори року? Чи називає їх?

 

  1. Не знає пори року
  2. Знає частково
  3. Знає, але плутає
  4. Знає та називає усі пори року.                                                                                                                                                                                                  Освітня лінія «Особистість дитини».

    І. Визначає і правильно називає частини тіла та основні органи, їх елементарні функціональні можливості.

    1. Не виявляє цікавості до самого себе, не може відповісти на запитання, визначає основні частини тіла тільки під керівництвом дорослого.

    2. Без цікавості розглядає себе у люстерко, знає основні органи людини, потребує    допомоги й додаткових запитань.

    3.Активно розглядає себе у люстерко, позитивно ставиться до своєї зовнішності, з допомогою дорослого описує себе, знає органи людини, потребує незначної допомоги.

    4. Виявляє цікавість до своєї зовнішності самостійно описує себе, має уявлення про призначення та дію системи організму.

    П. Має уявлення про основні гігієнічні процедури, самостійно їх виконує.

    1. Не дотримується послідовності дій, нагадування дорослого обов’язкове.

    2. Не виявляє інтересу, іноді виконує за нагадуванням дорослого.

    3. Охоче виконує гігієнічні процедури, іноді припускається неточність в аргументації їх корисності.

    4. Самостійно виконує гігієнічні процедури, пояснює їх потребу.

    Ш. Активно використовує набуті рухові вміння в самостійній руховій та інших видах діяльності, у природному середовищі. Активно бере участь у рухливих іграх, вправах спортивного характеру.

    1. Не має знань і не виявляє інтересу.

    2. Часто плутається, діє тільки з допомогою дорослого.

    3. Іноді припускається помилок.

    4. Орієнтується в просторі, виконує основні рухи.

    ІV. Володіє основними рухами (ходьба, біг, стрибки, лазіння), виконує з різних вихідних положень вправи з предметами та без них.

    1. Не вміє чи не бажає виконувати вправи.

    2. Виконує з помилками.

    3. Виконує, але невпевнено.

    4. Впевнено та правильно виконує всі вправи.

    V. Виконує загально-розвивальні вправи відповідно до зразка, пояснення та вказівки.

    1. Не виконує або виконує неправильно.

    2. Припускається багато помилок.

    3. Невпевнено виконує.

    4. Правильно й чітко виконує всі вправи.

    VІ. Має елементарні знання про статеву належність, із повагою ставиться до протилежної статі.

    1. Не орієнтуєнться в ознаках статевої належності.

    2. Потребує допомоги.

    3. Іноді припускається помилок.

    4. Розуміє характерні ознаки своєї статі, відмінності між представниками обох статей.

    VII. Розрізняє поняття «безпечне», «небезпечне». Знає алгоритм та правила безпечної поведінки під час повітряної тривоги.

    1.Не орієнтується в ситуації.

    2.Потребує постійного контролю дорослого.

    3.Знає правила поведінки, але не завжди послідовно їх виконує.

    4.Діє самостійно, впевнено, чітко виконує розпорядження дорослого.                                                                                                                                 

  5. Освітня лінія «Дитина у природному довкіллі»

     

    І.    Природа планети Земля.

    1. Має загальне уявлення про життя людей на планеті Земля:
    • не розуміє змісту запитання;
    • потребує постійної допомоги дорослого;
    • знає про Землю. але відповідає невпевнено, користується підказками;
    • розуміє, що Земля – одна з планет, складається з суші, води, повітря, самостійно відповідає на запитання.
    1. Знає, що повітря є навколо нас, ним дихає все живе:
    • не розуміє завдання, потребує додаткового пояснення, виконує його тільки з допомогою педагога;
    • потребує допомоги дорослого;
    • виконує завдання в повному обсязі;
    • розуміє завдання, самостійно й правильно називає стан погоди, повітря, води, грунту.
    1. Знає, що вітер – це рух повітря. Він може бути корисним, чи завдати шкоди:
    • не відповідає на запитання, має низький пізнавальний інтерес;
    • припускається помилок, потребує допомоги;
    • до відповіді треба спонукати;
    • дає правильні відповіді, має великий словниковий запас.
    1. Розрізняє стани води, розуміє, що вона потрібна всім живим істотам для життя:
    • має неточні значення, відповідає за допомогою дорослих;
    • виконує завдання за допомогою педагога;
    • самостійно виконує завдання;
    • діє чіткі та правильні відповіді.

     

    ІІ.     Явища природи:

    1. Має знання про пори року, їх прикмети, характерні ознаки, послідовність:
    • має труднощі, не знає пір року;
    • відповідає неповними реченнями;
    • відповідає, але робить висновки за допомогою педагога;
    • достатньо орієнтується, відповідає повними реченнями.
    1. Володіє навичками безпечної поведінки:
    • не виявляє активності;
    • потребує допомоги дорослих;
    • називає природні явища.
    1. Орієнтується в основних властивостях вогню. Володіє правилами бузпеки поводження з вогнем:
    • не вміє висловлювати свою думку;
    • плутає приклади корисного та безпечного вогню, знає, що вогонь не іграшка;
    • володіє навичками безпеки;
    • називає властивості вогню, володіє правилами бузпеки.

     

    ІІІ.    Рослини, гриби.

    1. Знає назви рослин найближчого оточення (дерева, кущі, квіті, гриби):
    • потребує постійної допомоги;
    • потребує допомоги педагога;
    • виконує завдання за зразком дорослого;
    • виконує завдання правильно, самостійно.
    1. Має уявлення про значення сонця й води для рослин:
    • не вміє висловлювати свою думку, не розуміє значення сонця і води для рослин;
    • не до кінця розуміє взаємозв’язок живої і «неживої» природи;
    • розуміє взаємозв’язок, має труднощі під час висловлювання думки;
    • розуміє та вірно відповідає про взаємозв’язок сонця, вітру та «живої» природи.

     

    IV.     Тварини.

    1. Розрізняє види тварин (комахи, риби, птахи, звірі), називає середовище їх існування:
    • не розуміє відмінностей;
    • потребує допомоги;
    • розрізняє й називає види тварин з невеличкими помилками;
    • розрізняє комах, риб, птахів, звірів. Знає спосіб ї життя.

     

    1.  Життєдіяльність людини у природному довкіллі.
    1. Знає про правила поведінки в природі, бережливе ставлення до неї.
    • знає, але допускається основних правил у природі;
    • не має чітких знань, обгрунтовує свою думку з допомогою навідних питань;
    • знає та дотримується основних правил поведінки у природі, має труднощі в поясненні значення прислів’їв
    • знає та вірно дає відповіді.

     

    1. Всесвіт.
    1. Має уявлення й називає дві-три Зірки, Сонце, Полярна Зірка і планети: Земля і Марс.
    • не має уявлення про зірки та планети;
    • потребує постійної допомоги;
    • називає одну-дві зірки, планету, користується підказками;
    • називає дві-три Зірки, виконує завдання самостійно.

     

    1. Природно-екологічна компетенція.
    1. Усвідомлює значення повітря, води, грунту, рослин, тварин, сонця для діяльності людини, для себе:
    • постійно потребує допомоги;
    • робить правильну відповідь, але не може пояснити;
    • виконує завдання за зразком;, але не в повному обсязі;
    • розуміє завдання, самостійно коментує свій вибір.
    1. Усвідомлює себе частиною світу природи, розуміє залежність здоров’я, настрою від стану природи, її краси.
    • на розуміє запитання;
    • не розрізняє емоційні стани;
    • цікавиться природним двкіллям, розуміє взаємозв’язок між настроєм людини і природою, але розповідає за допомогою дорослого;
    • розуміє взаємозв’язок власного здоров’я, настрою від стану природи, може обгрунтувати свою думку.
    1. Виявляє бажання допомогти природі, захистити її:
    • не виконує завдання;
    • не завжди може знайти правильних вихід із ситуації;
    • дбає про правила збереження природи, але іноді припускається помилок під час практичної діяльності;
    • правильно орієнтується в ситуації, має навички еколого-збережувальної поведінки.                                                                                                                                                                                                                      

     

    Освітня лінія «Дитина в соціумі»

     

    1. Знає, що таке сім’я, стать і вік свої родичів, прізвище своєї сім’ї.
    • не розуміє змісту завдання, потребує додаткового пояснення, виконує його тільки з допомогою дорослого;
    • виникають труднощі, виконує завдання частково з допомогою дорослого4
    • виконує завдання за зразком педагога;
    • виявляє інтерес до своєї родини, чітко, емоційно називає членів своєї родини.

     

    1. Виявляє повагу до членів своєї сім’яї.
    • не володіє знаннями про склад своєї родини;
    • не називає імен членів родини, відповідає охоче, але невпевнено;
    • має труднощі в називанні членів своєї родини, відповідає неповними реченнями;
    • називає членів всієї своєї родини, відповідає на запитання повними реченнями.
    1. Виявляє інтерес до професій батьків, вміє цінувати їхню працю:
    • не виявляє цікавості, не може розповісти;
    • не може розповісти;
    • розповідає не повно;
    • розповідає змістовно, зрозуміло, знає де і ким працюють батьки.
    1. Родинно-побутова компетенція.

    а)  Виявляє інтерес о спільних родинних справ, свят, зустрічей.  Відчуває себе повноцінним членом родини:

    • не цікавиться родинними справами;
    • потребує підказок дорослих;
    • за підтримкою дорослих бере участь в родинних справах;
    • бере участь, вважає себе причетним до всіх подій.

    b) Має уявлення про предмети побуту та їх назви. Вживає узагальнюючі слова, назви та призначення побутових приладів:

    • зовсім не орієнтується в найближчому предметному середовищі;
    • невпевнено орієнтується, плутається у назвах предметів домашнього побуту та вжитку;
    • достатньо орієнтується, однак плутається в назвах предметів домашнього вжитку;
    • добре орієнтується, правильно називає й класифікує предмети домашнього побуту та вжитку.
    1. Люди – дорослі.

    а)  Усвідомлює, що знайомі можуть бути як серед дорослих, так і серед дітей. Виявляє здатність спілкуватися з  ними:

    • потребує постійного нагадування ля привітання, вітається не з усіма;
    • вітається з однолітками при нагадуванні дорослого;
    • помічає дорослих знайомих, вітається але не спілкується;
    • упізнає дорослих, привітно вітається з ними, прагне спілкуватися.

    b)  Розуміє, що чужі – це люди, які між собою не знайомі. Знає, що поводитися з ними треба обачно, стримано, чемно:

    • не може звернутися до сторонньої людини, потребує допомоги педагога, членів родини;
    • до незнайомих звертається, але необачно;
    • може звертатися, але висловити прохання не може, дотримується правил самозбереження;
    • вільно спілкується з незнайомими, ввічливий, обачний.
    1. Люди – діти.

    а)  Легко контактує з різними за віком дітьми:

    • дуже важко вступає в контакт з іншими дітьми, мовчазний, пасивний;
    • спілкується пасивно, потребує постійного заохочення;
    • не одразу вступає в контакт, потребує заохочення;
    • активно входить в контакт дотримується норм спілкування.

    b)  Свідомо ставиться до гри з однолітками:

    • не отримує задоволення від гри;
    • грається частіше наодинці, не вміє висловлювати свого позитивного ставлення до гри з однолітками;
    • свідомо ставиться до гри з однолітками, не завжди чітко висловлює своє позитивне ставлення до гри з однолітками.
    1. Соціально-комунікативна компетенція.

    а)  Диференціює гарне – негарне, добре – погане:

    • оцінює вчинки й виконує завдання тільки за допомогою дорослих;
    • пояснює свої дії з допомогою навідних питань, припускається помилок, оцінюючи вчинки;
    • самостійно оцінює вчинки, потребує допомоги в поясненні своїх дій;
    • має достатній рівень у диференціюванні ситуації, розрізняє поняття «добре»,  «погано».

    b)  Має сформований позитивний образ «Я»:

    • не може розповісти про себе;
    • розповідає про себе неповними реченнями, у розповіді відсутні емоційні прояви;
    • активно проявляє любов до себе, розповідь супроводжує мімікою, жестами, інколи потребує навідних запитань;
    • змістовно і цікаво розповідає про себе, отримує від цього задоволення. передає свої емоції та почуття мімікою, жестами, інтонацією.                                                                                                                                                                          Освітня лінія «Дитина у світі культури»                                                  1. Дитячі пісні відповідно до програми:
      1. Не має бажання співати пісні.
      2. Співає неохоче, не вимовляє чітко слова.
      3. Співає без напруження разом з дорослим, але потребує незначної допомоги.
      4. Співає без напруження самостійно, чітко вимовляє слова, прислуховуючись до музичного супроводу.                                                                                                                                                                                2. Визначає жанр музичного твору (марш, колискова, танок…):
      1. Не може визначити жанр твору.
      2. Визначає жанр твору з підказкою дорослого.
      3. Реагує рухами на зміни в темпі музики після невеликої підказки дорослого.
      4. виконує різні рухи з предметами відповідно до жанру твору.                                                                                                                                                                                                                                   3.                         3. Розуміє віршовані твори. Виразно читає напам’ять вірші, пісні.
      1. Не може розповідати вірш.
      2. Постійно чекає нагадування наступної.
      3. Вірш розказує, але пропускає строфи 1-2 помилки.
      4. Охоче розказує вірш, на запитання за змістом вірша дає правильні відповіді.                                                                                                                                                                                                                                 4. Знає назву держави, її столицю, державну символіку.
      1. Не може виконати завдання.
      2. Відповідає невпевнено, потребує допомоги дорослого.
      3. Виконує завдання, але припускається 1-2 помилки.
      4. Оперує поняттями -держава, символіка, столиця.                                                                                                                                                                                                                                                                                5. Чарівні фарби і талановиті пальчики. Володіє різними техніками малювання.
      1. Не вміє орієнтуватися на аркуші паперу.
      2. Постійно потребує допомоги, постійної інструкції послідовності в роботі, плутає кольори.
      3. Працює з бажанням, але невпевнено орієнтується на аркуші.
      4. Вміє малювати, добирає яскраві кольори, зафарбовує площину.

     

    Гра дитини

     

    1. Творчо відображає у грі діяльність та взаємини дорослих, намагається урізноманітнити сюжет гри :
    • не проявляє винахідництва, відображає діяльність та взаємини дорослих за спонуканням дорослого;
    • використовує предмети-замінники за прикладом інших дітей;
    • достатньо відображає у грі діяльність та взаємини дорослих, намагається урізноманітнити сюжет гри;
    • уміє творчо відображати у грі діяльність та взаємини дорослих, урізноманітнює сюжет гри, використовує предмети-замінники.

     

    1. Конструктивно-будівельні ігри. Виявляє інтерес і бажання до відображення об’єктів навколишньої діяльності, використовуючи різні конструктори:
    • не володіє навичками;
    • припускається серйозних помилок;
    • створює роботу за допомогою зразка, припускається помилок;
    • самостійно створює роботу.

     

    1. Іграшка.                                                                                         а)Класифікує іграшки з різних матеріалів.
    • не проявляє інтересу;
    • потребує допомоги, з якого матеріалу зроблена іграшка;
    • має труднощі, просить допомоги;
    • без труднощів визначає, з якого матеріалу зроблена іграшка.                            в)Уміє використовувати іграшки за призначенням:
    • не вміє;
    • має труднощі;
    • доречно використовує;
    • самостійно добирає за призначенням, обгрунтовує свої дії.

     

    1. Ігрова компетентність. Усвідомлено ставиться до гри з однолітками, отримує радість та задоволення від гри:
    • не отримує задоволення;
    • любить гратися на одинці;
    • свідомо ставиться до гри з однолітками, але не завжди виразно висловлює своє позитивне ставлення до цього; свідомо ставиться до гри з однолітками.